Ваші обійми – наше натхнення!

розкажи про силу обіймів та метод кенгуру

Обійми
Народжені для обіймів

Ваші обійми – наше натхнення!

розкажи про силу обіймів та метод кенгуру

Досвід
мам-кенгуру

  • З самого початку моя вагітність була складною. Хоча нічого не вказувало на те, що так буде: до вагітності я вела здоровий спосіб життя, займалася активно спортом, багато подорожувала. Але… синочок народився на 2 місяці раніше. Страх, розпач – мій стан неможливо було описати. Я вичитувала в інтернеті про шанси мого синочка на життя… Але інформація не додавала оптимізму. Взяти сина на ручки я змогла лише на третю добу. Медсестра, яка в той день працювала у відділенні інтенсивної терапії, сказала, що вже можна спробувати практикування методу Кенгуру і виклала на мене Давіда. Від ціх обіймів я мало не зомліла! Важко передати словами, що я тоді відчувала! Відразу було помітно, як покращився і стан сина. Його серцебиття і температура вирівнялись, він обіймав мене своїми крихітними ручками і тихенько дихав. У ВІНТ ми провели довгі 2,5 тижні, а потім ще місяць на другому етапі виходжування. І весь час ми практикували метод Кенгуру. Син дуже швидко набирав вагу, сам дихав, тому через півтора місяці після народження нас виписали додому. Всім батькам передчасно народжених немовлят хочу побажати сил та енергії на те, щоб гідно пройти всі ці випробування. І знайте, що ваші обійми справді лікують, допомагають дитині, заспокоюють під час неприємних маніпуляцій, пришвидшують її одужання.

  • На звичайному плановому огляді гінеколог виявила високий тиск і відправила мене до пологового, де мені призначили лікування. За кілька днів лікар повідомив, щоб я готувалася до передчасних пологів, оскільки високий тиск дуже небезпечний для малюка. Я була налякана й надзвичайно сильно переживала, але чоловік дуже підтримував і мені ставало легше. Першим дитину побачив тато. Це був момент, коли донечку в боксі вивозили з родзалу. Після того, як він завіз мене в палату, одразу пішов до малечі. Розповідав потім, як мало не заплакав, побачивши її. Крихітка лежала в боксі в одному лише підгузку. 32 сантиметри і всього 980 грамів. Я побачила її тільки наступного дня, коли відійшла від наркозу. Перші мої слова: «Боже, яка вона малесенька!» Я плакала весь час, але чоловік був поруч, його підтримка рятувала, мені ставало легше. Про метод кенгуру ми дізналися ще в пологовому. Погодилися без вагань, навіть і не думали сумніватися. Нам так хотілося, щоб наша крихітка відчувала нашу любов і турботу. Тато був першим і цього разу, коли взяв її на руки. Перші результати ми помітили вже в Охматдиті, після того, як нас перевели туди з пологового. Наша Софійка почала набирати вагу. Ми з чоловіком продовжували застосовувати метод кенгуру і робили це з великою радістю й надією. Лікарі показали мені кілька спеціальних вправ, які треба було робити перед годуванням. З власного досвіду можу впевнено сказати, що метод кенгуру дуже зміцнює зв'язок між малюками й батьками. А ще – завдяки йому й наші з чоловіком стосунки стали ще міцнішими. Порада, яку хотілося б дати батькам недоношених малюків: підтримуйте одне одного в цей складний період. Підтримуйте так сильно, як можете, так, як мій чоловік підтримував мене. Втішайте, радуйте дрібницями, піднімайте настрій. І застосовуйте метод кенгуру разом – ваші стосунки проходять випробування у цей час, і це є великим шансом зміцнити їх і подолати всі складні моменти, тримаючись за руки.

  • У березні 2013 році я мала стати мамою, це була бажана і дуже очікувана вагітність. Я облаштовувала дитячу кімнату, ходила на курси. Але сталося все не за планом. Я народила за 3 місяці до очікуваної дати. Моя донечка важила 1270 грамів. Замість теплих обіймів – була реанімаційна зала, де в кувезику лежала моя крихітка. За склом, вся у катетерах і трубочках. Мені було дуже страшно за мою дитинку, сама я була розгублена та почувалася винною, що щось зробила не так. На той час відвідувати немовлят у відділенні інтенсивної терапії можна було лише протягом 1 години на день, коли приходили всі батьки за списками із ліками. В один з таких днів відвідування донечки лікар дозволила взяти дитину на груди, шкіра-до-шкіри. Моє серце стукотіло так, що було чутно певно в сусідній палаті, але було бажання аби час зупинився назавжди. Раніше я нічого не чула про метод кенгуру. Вперше мені про нього розказала подруга. І разом з лікарями ми знайшли «вільні» години, коли я могла залишатися із малою і обіймати її. Я просто діяла за інтуїцією. Ми і досі часто обнімаємося із донечкою. Це додає нам психологічного комфорту. Тепер я розумію, що це було важливим фактором, який допоміг моїй малій врятувати життя.

  • Привіт! Звати мене Ореста. Я – щаслива жінка, бо є дружиною прекрасного чоловіка Юрка і мамою двох малюків, сина Богдана і доні Дарини. З народженням Богданчика почалася наша історія «ранньої пташки». Коли я завагітніла, моєму щастю не було меж, це була найкраща новина в житті – ми станемо батьками, під моїм серцем б’ється маленьке серденько. Все було добре: мінімальний токсикоз в перші два місяці, стан здоров’я не підводив, я намагалася берегти себе і дитинку. Чекали появу синочка під Новий рік. Та не так сталося, як гадалося. Богданчик забажав познайомитися швидше. І з’явився на світ 22 жовтня 2017 року, у день народження свого татка, переддень нашої річниці шлюбу. Це був 30-й тиждень вагітності. Загроз на той час не помітив ніхто: ні лікар на УЗД, ні мій гінеколог, ні я… Перейми почалися вдома (це вже в пологовому я дізналася, що ці болі – це перейми). Я «протерпіла» біля двох годин і збудила сплячого чоловіка, щоб викликав швидку. Швидка відразу завезла нас в пологовий будинок. Огляд, 7 см відкриття, родзал… Народжувала самостійно, лікарі неодноразово наголошували на тому, аби було мінімум втручань з їхньої сторони, бо дитя мале… .Тож протягом двох годин я народила Богдана. Вага 1700 г, зріст 38 см. На питання, що спричинило передчасні пологи, відповіді по сьогодні не маємо. Сказали, що інфекція. Мені, яка була на той момент в легкому шоці, дали дитину на груди буквально на хвилину… Забрали на огляд, і наступного разу я Богданчика побачила вже через 6 днів у лікарні, куди його відвезли з пологового. Проте наш татко виконував батьківську місію за нас двох – він наступного дня пішов до сина. Дякувати Богу, що подарував нам чудових лікарів, які виходжували Богдана. Вони пояснили про користь для дитинки контакту «шкіра до шкіри», про те, як це зміцнює й формує духовний зв’язок між батьками і дітьми. Тому першим серцем, яке почула наша дитина, було серце тата. Їхній зв’язок і сьогодні якийсь особливий. Богдан спочатку «татав», а потім почав кликати маму. На превеликий жаль, у закладі, де виходжували Богдана, немає можливості для мами бути постійно поряд. Максимум – це тричі на день по одній годині. Як мені було цього мало, знає тільки Бог. Це був дуже важкий період нашого батьківства. Сльози, нерви, сподівання і страхи вибивали з колії. Проте кожен успіх у розвитку дитини: плюс 5-20 г у вазі, спроби смоктання грудей, відключення від крапельниць, переміщення з кувезу у ліжечко – це те, що дарувало надію, звеселяло серце і додавало сил іти вперед. На щастя, поруч були розуміючі батьки і друзі, кваліфіковані і по-людськи добрі медики, і в тому всьому надзвичайно відчувалася Божа підтримка. Щоразу, відвідуючи дитину, ми «спілкувалися» тіло до тіла. Ці відчуття дуже душевні, незабутні і неповторні. Особливо пам’ятаю, як реагували мої груди – вони ставали кам’яними, так цей дотик стимулював лактацію. Загалом в лікарні ми пробули два місяці, з перервою в тиждень вдома. Виписали нас під Новий рік, з вагою 3400 г і зростом 42 см. Вдома ми продовжували практикувати метод кенгуру тілом до тіла, а на прогулянку використовували слінг. Сьогодні Богданчику 1,5 роки. Він веселий і здоровий хлопчик, наша радість і сила. А ще він – вже два місяці як старший брат 😊 Бо в березні ми стали батьками вдруге. Усім батькам ранніх пташок хочу побажати найперше – великої віри в Божу поміч і силу, віри в свою дитину! Ніщо так не підтримувало нас, як молитва і співпереживання наших рідних і друзів. Не опускати рук і не падати духом, робити все, що під силу вам, решту довірити Небесам. Горніть свою дитину до себе, беріть її на руки (тримайте за ручку), цей контакт чудодійний, причому як для маляти, так і для вас. Бережіть той трепет за дитину й надалі, але нехай він не переростає в страх! І не бійтеся ще народжувати дітей!

  • Наш син Тихон народився раніше на 5 тижнів і важив 2400 г. Ця вагітність була ускладнена низьким розташуванням плаценти, тож аби зберегти її, я перебувала на стаціонарі з 22-го тижня, а народила – на 35-му. Тоді ми з чоловіком вже знали, що таке ранні діти. Наш другий син, Олексій, з’явився на 28-му тижні вагітності. Він мав сильну асфіксію при народженні. Лише через 2 тижні зміг самостійно дихати, але цього було недостатньо. Боротьба скінчилася на 39-му дні його життя. Він став нашим янголом-охоронцем на небі... Тихон був значно сильніший за Олексія, але все одно мав проблеми з диханням. Через кілька годин після народження його підключили до штучної вентиляції легень. Протягом тижня Тихон був на ІВЛ, ми його охрестили в реанімації та молили Бога, щоб він справився з усіма складнощами… На щастя, з 6-го дня мені дозволили застосовувати Метод Кенгуру, тобто брати малюка на руки. Я годинами пригортала сина до грудей. Відчувала його дихання, запах, а він посміхався уві сні. Коли я клала Тихона до ліжечка – сатурація падала, а він сам був наче занепокоєний. Сьогодні я хочу порадити всім батькам, особливо, якщо дитина народилася передчасно, брати його на руки якомога частіше. Батьківське тепло, звук серцебиття просто необхідні малюку, щоб перемогти усі негаразди.

Сила обіймів

Читай більше про неймовірні мамині обійми

Дізнатися більше

Дізнайся, як правильно обіймати свого малюка

Дізнатися більше

Фонд обіймів

Huggies® піклується про всіх малюків і проводить соціально-благодійні програми, щоб кожне маля отримало ніжні обійми

Партнер соціально-благодійної програми «Народжені для обіймів»

Ранні пташки

ГО “Ранні пташки” та однойменний Благодійний Фонд засновані батьками передчасно народжених дітей у 2016 році для надання інформаційної та психологічної підтримки родинам, в яких діти народилися раніше терміну. Поєднуючи спільноти батьків, медиків та дослідників Асоціація та Благодійний Фонд працюють у напрямках попередження передчасних пологів, догляду та підтримки передчасно народжених малят, катамнестичного спостереження і паліативної допомоги.

Ранні пташки